„Ніщо не забуто, ніхто не забутий” –
Лунають у серці народу слова.
Хто був у тенети голодні закутий,
Тим янгольський хор свою пісню співа.
Хоч мріяли стерти з крижалів історії
Печальні та страдницькі їх імена,
Та не згорить, як у крематорії,
Пам’ять народна, незламна стіна.
Запалимо свічку, як образ скорботи,
Запалимо свічку, як оберіг,
Запалимо світло пошани й турботи
Для тих, хто побачити щастя не встиг.
Лунають у серці народу слова.
Хто був у тенети голодні закутий,
Тим янгольський хор свою пісню співа.
Хоч мріяли стерти з крижалів історії
Печальні та страдницькі їх імена,
Та не згорить, як у крематорії,
Пам’ять народна, незламна стіна.
Запалимо свічку, як образ скорботи,
Запалимо свічку, як оберіг,
Запалимо світло пошани й турботи
Для тих, хто побачити щастя не встиг.
Юлія Странна


Немає коментарів:
Дописати коментар