Новорічний квест

22 грудня  наш  клас  узяв  активну  участь  у  Новорічному  квесті. Всі  6 завдань  були  виконані  нами  швидше та  якісніше  серед  учнів  5-8 класів. Тому  ми - переможці!!! Солодкий  приз, який  ми  отримали, став для  кожного  першим  новорічним  подарунком!

Святкування Нового року в Україні та світі

   21 грудня відбувся  захист  проекту "Святкування  Нового  року  в  Україні  та  світі".
   Учні  класу  були  поділені  на  групи, кожна  з  яких  вивчала  традиції, обряди, пов'язані зі святкуванням  Нового  року  в  країнах  Західної  Європи  та  Україні.
   Результати  роботи  групи  представили  у  вигляді  коміксів, доповідей.

Хто попереджений - той захищений!

  У  рамках  проведення  в  школі  Тижня  з  безпеки  життєдіяльності  учениця  нашого  класу  Назаренко  Сніжана  виготовила  буклет  із  безпеки  дорожнього  руху.

День Гідності і Свободи

5  грудня  відбулося  підведення  підсумків  роботи  проекту "Всесвітній  День  Гідності  і  Свободи"

А наші дівчата - найкращі!

     23 листопада  учениці  нашого  класу - Жук Оля, Терещенко Єлизавета - взяли  участь  у  міському  конкурсі  з  чирлідингу, де посіли  І місце з командами  школи  та  циркового  гуртка.
   Вітаємо  переможців!!!

Довідка. Чирлідинг - вид  спорту, який  поєднує  елементи  шоу  і  видовищних  видів  спорту(танці, гімнастика та акробатика).

У світі усної народної творчості

     17 листопада ми провели  вікторину "У світі усної народної творчості"  серед  учнів  початкової  школи. Діти із задоволенням  відгадували  загадки, вирішували ребуси. За  правильні  відповіді вони  отримали  солодкі призи.

Вітаємо!

     Сьогодні  відбувся  ІІ етап Міжнародної  мовознавчої  гри  імені  П.Яцика. Учениця  нашого  класу  Назаренко  Сніжана  посіла  ІІІ місце  серед  учнів  6-х класів  шкіл  міста.  Вітаємо  з  перемогою!

Що?Де?Коли?

                             10  листопада  команда  нашого  класу  взяла  участь  у  мовознавчій  грі                                                         "Що?Де?Коли?" серед  учнів  6-х класів.
                                                         УРА!!!! Ми  посіли  І місце!

Назаренко С., Жук О., Райфурак Д., Жидкова С., Рязанова М., Терещенко Є.

Осенняя пора, очей очарование...

Хай наша хата буде багата, а ми - здорові!

    19 жовтня темою  нашої  класної  години стала "Хай  наша  хата  буде  багата, а  ми - здорові!" Всі  учні  об’єдналися  у  творчі  групи, щоб  розповісти  про  найсмачніші  та  найкорисніші  страви  української  кухні, що  надають  сили  і  здоров’я, що  з  любов’ю  готують  матусі  і  бабусі.

 «Щоб  здоровими  зростати, корисну  їжу  потрібно  вживати», - говорить  народна  мудрість.

Правила особистої гігієни

            Дотримання  правил  особистої гігієни - твоє здоров'я!

З Днем народження!

Усім  класом  привітали літніх  і  осінніх (вересневих) іменинників !

Хай кожен день тебе стрічає небом чистим,
І ясно сяють зорі, скупані в росі,
У серці радість оживе іскриста,
І мрії добрії збуваються усі.

День фізкультури і спорту

Наші спортсмени-переможці!

Жидкова Софія, Терещенко Єлизавета, Жук Ольга

Сущ Олександр, Бескровний Богдан

Під час спортивного квесту ми показали НАЙВИЩИЙ КЛАС!!!

Знову до школи!

                      Перший урок: "Україна – європейська держава"

Споконвічна – рідна земля,

Незалежна – держава моя,

Вічна і завжди єдина

Ненька моя – Україна.

                   Микола  Бук

                                                                                     

З Шевченком у серці

                           Щовесни, коли тануть сніги

                           І на рясті просяє веселка,

                           Повні сили й живої снаги ,

                           Ми вшановуєм пам'ять Шевченка! 

9  березня учні  нашого  класу  взяли  участь  у  конкурсі  знавців  творчості  Великого  Кобзаря "З  Шевченком  у  серці"  

Участь у Всеукраїнській грі "Соняшник"

Учениці класу - Жук  Ольга, Назаренко  Сніжана, Рязанова  Марія, Райфурак  Діана, Жидкова  Софія - взяли  участь  у  Всеукраїнській  українознавчій грі "Соняшник".

Виховна година "Світла пам'ять"

   Чи треба взагалі згадувати про війну? Деякі кажуть, що не треба, а ми думаємо, що треба.

Треба говорити про це лихо до тих пір, поки людство всього світу не скаже: “Ми не тільки не хочемо війни, ми зробили все, щоб її не було”.

   15 лютого – річниця виводу військ з Афганістану. І ми, молоде покоління, повинні знати про страшні сторінки безглуздої афганської війни, пам’ятати, що серед нас живуть люди, які в 20–30 років стали свідками і учасниками цих воєнних дій. І ми маємо пишатися їхньою мужністю, подвигом, героїзмом.

Світ професій. Професії моїх батьків

З Новим роком і Різдвом Христовим!

З-поміж багатьох сучасних свят Новий рік є найулюбленішим. Можливо, тому що обіцяє зустріч із чимось таємничим, дає надію, що прийдешній час буде кращим, ніж минулий. 

У світогляді наших предків Новий рік, як межа, що відокремлює старе від нового, вмираюче від ще ненародженого, вважався своєрідним порталом у майбутнє. Від поведінки людини напередодні свята, її слів та моральності вчинків, від обрядових дій залежало життя у наступному році. З часом переважна більшість населення забула традиції предків. За останні двадцять років у святкову культуру українців увійшли окремі елементи масової культури, обрядовості західноєвропейських і східних народів. Та навіть сьогодні, коли головними учасниками новорічних святкувань стали телевізор, спиртні напої та наїдки, українці все одно намагаються додати до новорічного застілля певні ритуали.

Вилучення сакрального, духовного зі сфери сучасної святково-обрядової культури в Україні перетворює їх на низку видовищ, розваг, що змінюються у календарній послідовності, залишаючи своїм учасникам лише синдром святкової втоми. Можливо, варто знову згадати про історію та походження свят, народні традиції їх відзначення?

Давня традиція називати роки «літами» і поділ року на дві половини (літо та зиму) були обумовлені господарськими потребами хлібороба. Новий рік у дохристиянський період відзначали 1 березня, саме з цього часу наставало «літо», яке тривало до початку вересня. Тому у щедрівках, які виконуються на Новий рік, ідеться про ластівочку, що щебече під вікном господаря або ж сиву зозуленьку, що літає в його саду. 

Якого числа святкувати Новий рік

Із прийняттям християнства на Русі почали впроваджувати візантійську систему християнського літочислення, відправною точкою якого вважалося 1 вересня 5509 р. до н.е. – день створення світу (офіційно затверджений VI Вселенським собором 681 р.).

Західні церкви в цей час користувалися літочисленням від Різдва Христового, дату якого в VI ст. вирахував монах Діонісій Малий. В обох системах літочислення послуговувалися юліанським календарем, розробленим александрійським ученим Созігеном і впровадженим у Римській імперії Юлієм Цезарем ще у 45 р. до н.е. Датою Нового року в юліанському календарі було 1 січня, а у візантійському – 1 вересня.

Як кожне правило, що запроваджується «згори», вересневе новоліття не надто впливало на побут звичайних людей, які для власних потреб продовжували користуватися старим землеробським календарем, відраховуючи кожен наступний рік із березня. У 1492 році минуло 7 тисяч років з дня створення світу. Початок нового тисячоліття сприймався як можливий апокаліпсис, і, коли кінця світу не сталося, у Московському царстві був виданий указ про відзначання Нового року у вересні як церковно-державного свята. У 1699 році Петро I «лучшего ради согласия с народами европейскими в контрактах и трактатах» видав указ про зміну літочислення, починаючи із 1 січня (рахунок почав вестися не від створення світу, а від Різдва Христового). Російським царем був запроваджений і новий порядок зустрічі 1700 року на кшталт європейських країн – з салютами, пострілами, розпиванням спиртного, прикрашанням будинків ялинками чи ялинковими гілками. Варто сказати, що після смерті царя звичай швидко забувся, і ялинки під Новий рік можна було зустріти лише на дахах шинків.

Коли в Україні почали прикрашати ялинку

В Україну звичай прикрашати до свята ялинку також прийшов із європейської святкової традиції, що з середини ХІХ ст. побутував, переважно, у середовищі знаті. Іван Франко на Гуцульщині записував матеріали про різницю різдвяних звичаїв панів та простого народу: «Пан ставить смереку, русин кладе сніп» (ідеться про різдвяний сніп (дідух), який вносили до хати і ставили на покуті на Святвечір). За християнськими переказами, ялинка – це символ Дерева життя, яке стереже архангел з вогняним мечем, забороняючи грішникам повертатися до Едему. Різдво – це час сходження Бога на землю для того, щоб повернути людині втрачений рай, а зірка на верхівці ялинки символізує Віфліємську зорю, що сповіщала про народження сина Божого. 

Тож 1 вересня не втратило свого значення в календарі українців, залишаючись до сьогодні датою церковного та шкільного нових років. У православних святцях 1 січня – день Обрізання Господнього та день пам’яті одного з отців церкви святителя Василія Великого.

На думку Михайла Грушевського, із святкової культури наших предків доби язичництва до наших часів збереглися лише ті з її елементів, яким вдалося вписатися в коло церковних свят. Значною мірою це стосується і новорічної обрядовості. Перенесення дати святкування Нового року на 1 січня не вплинуло на зміст народних обрядів. Новоліття зустрічали після Різдва (25 грудня за старим стилем).

За народними переказами, Христос ходив і по українській землі. Тож свято Різдва об’єднувало людину і Бога, живих та померлих (яких поминали під час трапези), людей і тварин (яким виносили святкову вечерю), особу і колектив, «зшиваючи» докупи полотно буття, пошкоджене тривогами і страхами, горем чи злиднями.

Як українці зустрічали Новий рік

Новий рік наші предки зустрічали у гарно прибраній оселі, з ялинкою чи дідухом в залежності від статків господарів. Новий час, що мав наступити після свята, творився за участі самих людей, адже від їх поведінки у минулому році залежала доля майбутнього. До свята готували не лише страви та напої, але й душу та тіло – молитвою та сорокаденним постом. Вечір напередодні Нового року мав назву «щедрий», «багатий». М’ясо і ковбаси, холодець і тушкована капуста, печеня, смажена риба, налисники – чого тільки не було на святковому столі. Обов’язково у цей вечір крім куті готували пироги. Господар дому ховався за мискою з пирогами і бажав, щоб і наступного року родина мала таку саму гору пирогів.

Православна церква шанує у передвечір Нового року святу Меланію Римлянку, а 1 січня за старим стилем – пам’ять святого Василія Великого. За іменами святих ці дні отримали назву «Маланки» та «Василя». На Бойківщині до свята навіть випікали спеціальні хліби – «Василі». Повсюди в Україні побутував звичай вітати тезок святого. 

Від хати до хати ходили щедрувальники (колись це були гурти дорослих чоловіків), вони обходити з піснями село та громадські посіви – на добрий врожай. Щоб родила нива, проводили по ній, ще засніженій, символічну борозну і засівали зерном. У перший день Нового року засівали і в кожній хаті. Популярними були народні новорічні вистави «Коза» та «Маланка», участь у яких брали переважно чоловіки. Козу – тварину, що вважалася символом плодючості, зображав парубок у вивернутому кожусі з дерев'яним макетом голови тварини. У виставі були також присутні: Дід, Баба, Лікар, Солдат, Єврей, Циган, Турок, Гончар та інші персонажі, які розігрували жанрові сценки. Роль Маланки – недоладної господині, котра не вміє нічого робити, так само виконував парубок, переодягнений у жіночий одяг. Перший день Нового року вважався сприятливим для початку важливих справ, надавали також значення тому, хто першим увійде до хати. Вважалося, що першим має зайти чоловік, такий звичай мав назву «полазник».

Конкурс малюнків " Мої права"